Якби мені давали долар кожного разу, коли люди запитують: «Чому ти називаєш себе бьюті-відьмою»?, я б вже була мультимільйонеркою. 

Моє прізвисько «відьма» завжди викликає посмішку, але за ним стоїть значно більше, ніж просто макіяж і догляд. Воно глибоко пов'язане з історією, жінками та владою.

Уявіть собі Середньовіччя. Епоха, коли краса замість переваги була смертельним вироком. Чому? Тому що красива жінка вважалася небезпечною, неслухняною та навіть богохульною. Її привабливість сприймалася як ознака зв'язку з темними силами, як прокляття, що може звести чоловіків з розуму. 

Вродливі жінки часто ставали жертвами полювання на відьом, адже суспільство не могло пояснити їхню силу і вплив інакше, як через чаклунство. Натомість «в моді»  були  худорляві жінки з видимими вилицями та високим чолом. І бажано — бліді та набожні. 

В історії людства краса також була тонкою зброєю. Починаючи від Клеопатри, яка затягувала в ліжко корисних для держави перших володарів світу.

Та не Клеопатрою єдиною.  Історія знає багато прикладів, коли жінки використовували свою привабливість для досягнення цілей. 

Взяти хоча б легендарну Мату Харі. Вона не була офіцером чи політиком, але її шарм, грація та екзотична краса дозволили їй здобути доступ до вищого суспільства. Так вона почала збирати інформацію та впливати на світові події.  

Мата Харі була шпигункою, яка замість пістолета використовувала свій погляд, замість ядів — спокусливі усмішки, а замість бомб — пристрасні ночі із впливовими чоловіками. 

У сучасному світі прізвисько «відьма» набуває нового значення. Коли б'юті-відьма гарна перш за все для себе. Вона відчуває комфорт жити у своєму тілі. Вона цілує того, кого хоче, а не кого треба. І звісно, її багатий внутрішній світ сяє зовнішньою красою. 

Будучи б'юті-відьмою я дарую жінкам через свій бренд доглядової косметики преміум класу Mesonia шалену трансформацію — від звичайної  жінки до королеви. 

Внутрішній стан безпосередньо впливає на зовнішній вигляд. Коли жінка відчуває себе гарною, щасливою, радісною, вона змінює свою поставу, свій погляд, свою ходу. І, зрештою, життя. 

Чи  згодні ви з останнім висловом? І чи ви коли-небудь користувалися своєю вродою?